Return to Про коледж

Історія створення і розвитку коледжу

0

У зв’язку з інтенсивним розвитком в 50-60 роки в місті Дніпропетровську і Придніпровському регіоні підприємств радіотехнічного профілю, які займалися випуском продукції оборонного, а також побутового призначення, виникла гостра необхідність в підготовці власних кваліфікованих фахівців і управлінських працівників середньої ланки.

На виконання ухвали ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 23.02.1962 року № 204, і розпорядження Ради Міністрів УРСР від 15 березня 1962 року № 300-Р, а також Ухвали Ради народного господарства Дніпропетровського економічного адміністративного району від 22 березня 1962 року № 103 « Про заходи щодо зміцнення матеріальної бази і розширення мережі технікумів Совнаргоспу» був організований Дніпропетровський радіоприладобудівний технікум на базі радіотехнічного відділення Дніпропетровського механічного технікуму.

Розпорядження Дніпропетровського Совнаргоспу від 25 вересня 1962 року № 962-Р для надання матеріально-технічної допомоги новоорганізованому технікуму були визначені базові підприємства ВАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод» та Дніпропетровський радіозавод. 22 березня 1962 року був виданий перший наказ по ДРПБТ за № 1. Першим директором технікуму був призначений (1962-1970) викладач механічного технікуму Станчиць Юрій Георгійович.

У 1962 році був зроблений перший набір денного і вечірнього відділень. Сформовані перші групи на території механічного технікуму, згодом на четвертому поверсі Українського заочно-індустріального технікуму на Набережній ім. В.І.Леніна-18 .

В технікумі на той час були такі спеціальності:

  • 0704 «Радіоапаратобудування»;
  • 0706 «Телевізійна техніка і радіорелейний зв’язок»;
  • 0701 « Дротовий зв’язок»;
  • з 1965 р. – 0711 «Радіолокаційні пристрої»;
  • з 1967 р. – 0501 «Обробка металів різанням» (за вимогою базового підприємства ДМЗ).

31 грудня 1965 року Ухвалою РМ СРСР технікум був переданий Міністерству радіопромисловості СРСР. Протягом 1966 року УК і УЗ МРП СРСР було виділено фінансування на будівництво власного корпусу ДРПБТ через базове підприємство А/с 192 (нині «Дніпровський машинобудівний завод»), який був куратором капітального будівництва.

У 1967 році трест Дніпрогорстрой почав будівництво (1967-1971 роки) навчального корпусу і актового залу. Студенти технікуму брали безпосередню участь в зносі приватних будинків, майстерень індустріального технікуму, казарм облвійськомату та у будівництві.

30 серпня 1971 року будівництво закінчилось і щасливий колектив розпочав роботу у  новому корпусі, що здавався палацом (вул. Шмідта-18).

Директором технікуму (1970-1979 роки) був призначений ветеран бойових дій у ВВВ Емельяненков Микола Павлович, що працював з 1966 року викладачем технікуму. Йому прийшлось з нуля комплектувати кабінети та лабораторії. Велику допомогу в оснащенні надав радіозавод.

В цей час Дніпропетровський радіоприладобудівний технікум проводив підготовку фахівців з наступних форм навчання і спеціальностей:

а) денне навчання – 0704 « Радіоапаратобудування»;

  • 0711 «Радіолокаційні пристрої»;
  • 0501 « Обробка металів різанням»;

б) заочне навчання – 0704 « Радіоапаратобудування»;

  • 0501 « Обробка металів різанням».

За роки, що пройшли з дня утворення технікуму, до розпаду СРСР кількість студентів в рік зросла до 1700.

Рішенням Міністерства Радіопромисловості СРСР і Ухвалою Президента Центрального Комітету профспілки робочих радіоелектронної промисловості Дніпропетровському радіоприладобудівному технікуму за підсумками оглядів-конкурсів навчально-виховної, методичної і спортивно-оздоровчої роботи серед технікумів Мінрадіопрома, 17 разів присуджувалося перше місце з врученням Почесної грамоти Міністерства радіопромисловості з перехідним Почесним Червоним Прапором МРП СРСР.

З 1979 по 1986 роки директором технікуму була призначена Дорошенко Ганна Андріївна ветеран ВВВ, яка займала посаду заступника директора технікуму. Завдяки їй було введено нові прогресивні методи і форми оптимізації та планування навчального процесу, внутрішнього контролю. За плідну працю Дорошенко Г.А. присвоєно Почесне звання Заслуженого вчителя України та нагороджена орденом Трудової Слави і медаллю Ветеран праці.

З травня 1987 (по 2013) року наказом Міністра МРП СРСР директором технікуму призначений начальник цеху базового підприємства ДМЗ Нежейко Віктор Петрович.

Вдосконалення навчально-матеріальної бази технікуму і традицій успішно продовжилося з новим імпульсом. Навчальні лабораторії комплектувались за рахунок передачі устаткування підприємствами (радіозаводом, ДМЗ). Спортивну роботу в технікумі очолював Хейфець Р.Г. У грудні 1985 року введений в експлуатацію спортивний комплекс, в будівництві якого брали активну участь студенти технікуму. Спортивні команди під керівництвом викладачів фізичного виховання брали неодноразово призові місця по області.

У грудні 1990 року базовим підприємством ДМЗ вводиться в експлуатацію корпус навчально-виробничих майстерень та оснащується необхідним верстатним і слюсарним устаткуванням. Радіомонтажні майстерні були оснащені в цокольному поверсі основного корпусу.

У зв’язку з вимогою підприємств Придніпровського регіону та початком освоєння випуску нової електронної цифрової АТС-ЦА-С-32 на ПО «ДМЗ» коледж за клопотанням базового підприємства та підприємств зв’язку, радіо і телебачення відкриває дві нові спеціальності, згідно наказу МПР СРСР № 27- ДО від 16.08.1991 року:

  • 1904 «Виробництво апаратури автоматичного електрозв’язку»;
  • 2307 «Радіозв`язок, радіомовлення і телебачення».

В цей час технікум активно співпрацює з базовим підприємством з підготовки фахівців середньої ланки в області мікроелектроніки. Випускники продовжують навчання в Дніпропетровському Державному університеті радіофізичного та фізико-технічного факультетах.

25.09.1991 року технікум реорганізовано в коледж наказом ГУК УЗН Міністерства радіопромисловості СРСР. 28 листопада 1991 року коледж був переданий до складу Міністерства Освіти України.

У 2000 році в коледжі відкритий прийом на нові спеціальності, які необхідні для підготовки фахівців молодших спеціалістів:

  • 123 «Комп`ютерна інженерія»;
  • 171 «Електроніка та телекомунікації»;
  • 172 «Телекомунікації та радіотехніка».

В коледжі працює ансамбль гітаристів «Фламенко» лауреат першого ступеню Всеукраїнського фестивалю-конкурсу пісні та музики «Золота нотка» та вокально-інстументальний ансамбль « Ритм Енд Блюз» (керівник Сокіл І.В.). Також є ансамбль бальних танців «Фенікс» (керівник Паламарчук Н.М.)

Діють спортивні секції з гирьового спорту, настільного тенісу, бадмінтону, міні-футболу, команда з ритмічної гімнастики «Алло» (керівник Шарапова С.П.).

Наш коледж активно підтримує технічну творчість студентів, які приймають участь в змаганнях, олімпіадах, конкурсах зі своїми діючими макетами, моделями, приладами, що допомагає підтримувати якість освіти та цікавість до навчання.

Деякі дипломні проекти підтверджуються реально експериментальною частиною під керівництвом Дишука Л.Г.

З 16.01.2014 року директором коледжу призначений (наказом МОНУ № 382-К) Тіхонов Василь Андрійович, який працював на посаді заступника директора Дніпропетровського транспортно-економічного коледжу.

Починаючи з 2019 року коледж розпочав підготовку за освітньо-професійним ступенем фахового молодшого бакалавра, реалізуючи норми закону “Про фахову передвищу освіту“.

В нашому коледжі сформувалась стратегія розвитку вищого навчального закладу нового типу. Навчання в Дніпропетровському радіоприладобудівному коледжі надає всім випускникам велику перспективу в майбутньому. Удосконалюється робота управління кадрів і педпрацівників. Підвищуються педагогічна майстерність викладачів та навчально-виховний процес на різних етапах здобуття і отримання фахових знань студентами коледжу. Оснащення лабораторій і кабінетів постійно удосконалюється. При виконанні навчальних завдань, лабораторних робіт, при курсовому та дипломному проектуванні студентами широко використовуються програмні комплекси з застосуванням ПЕОМ, мікропроцесорні тренажери індивідуального користування, інше сучасне електронне устаткування. Інформаційне забезпечення предметів здійснюється не тільки через бібліотеку, але і через мережі інтернет .

 

Permanent link to this article: https://www.kre.dp.ua/general/about/history